Більше за все мені, як не дивно, сподобалася сама реконструкція. Смілива атака наших камерадів трохи не зламала організаторам свято. Я вже подумав про те, як новини про взяття Кам'янця "білими" поширяться світовими ЗМІ, аж тут почувся потужний бас нашого командира, який наказав всім відступати та нести великі втрати при цьому. Тож довелося швиденько тікати до табору та тримати оборону коло наметів. Втім і в тилу було весело, адже солдати з числа кавказько-донбаських добровольців влаштували чемпіонат з боротьби, який продемонстрував невичерпний спортивний потенціал нашого клубу. Віднині будемо ділитися на два загони - одні будуть їхати на реконструкцію, а інші на Олімпійські ігри.
Традиційно хочу висловити подяку організаторам та всім друзям, хто не зважаючи на поважний вік, лізе у старі автобуси та мчить кудись за сотні кілометрів. Значить воно того варте!
