Re: Отчет и впечатления
Додано: Сер травня 13, 2009 1:37 pm
Ось нарешті в мене все більш-менш вляглось, але емоції від побачиного та пережитого все ще не покидають...
Камради! Не має сенсу повторюватись, що ВСЕ було на найвищому рівні...., й КОЛЕКТИВ (наш Колектив) й організація (знову ж таки, наша організація), відповідні й враження: Найкращі, найприємніші, най-най...
І все ж таки не можна особливо не відмітити наших поварів - Штубера, Бока та Граббе! Безумовно - вони молодці, адже в кого-кого, але саме в них реально щодня, щогодини "боліла" голова чим годувати таку ораву гансів
(особливо це стосується перших двох
). Як не як, це морока й реальна робота!
Власне, варто відзначити кожного з нас за те, що гідно представили Вермахт, й не лише по-формі, але й по духу, по атмосфері. Саме в цьому колективі я відчув, що значить бути німецьким солдатом Другої Світової.
Стройові заняття, караульна служба в повній мірі заглибила, не побоюсь цього слова, кожного з нас в той непростий, й водночас цікавий, неповторний час
В голові й досі стройові команди та гуркіт кованих німецьких чобіт..., такий мелодійний та такий приємний
Напевно в цьому щось є
Я задоволений тим, як моє 4 відділення героїчно боронило фатерлянд від більшовицьких банд. Вибухи, стовби пилюки та грудки землі, що падали мені на каску додали такого адреналіну, що я вже реально був готовий нищити червоних.
Доречі, про не дуже приємне. Під час нашої контри та рукопашного бою один з совків з метрів 5-6 дав мені чергу з ППШ прямо в живіт, прикол в тому, що я відчув своїм гансовським животом ці, так звані постріли
Пришлось цього таваріща зупиняти не лише матом, але й не хитрими прийомом. Чувак грохнувся на спину, що аж каска злетіла. На слова іншого бійця РККА "шо ти делаеш" прийшлось просто сказати "Закрий рот долбо...б" на що він відразу?! чомусь впав ніби, я його як мінімум штовхнув
- ось вона дивозброя ІІІ Рейху - гарний мат!!!
Доречі, в мене було велике непоборне бажання набити пику тому метровому очкарику за його слова та поведінку...
Окремо хотілось відзначити й наших футболістів та словесну перепалку гер лейтенанта з малим, щуплим есесівцем та москальо-шотландцями - це було ЩОСЬ
Відносно наших червоних. Як говорив мені мій камрад, що за РСЧА, ставлення до них було як до бидла... Хоча цікаві моменти що йому сподобались також були.
Одним словом, я вважаю, нехай вони шиються у вермахт, чи РОА, й не буде мороки.
З нетерпінням очікую на наступні наші зустрічіта на нові враження!
Бережіть себе, камради!!!
Камради! Не має сенсу повторюватись, що ВСЕ було на найвищому рівні...., й КОЛЕКТИВ (наш Колектив) й організація (знову ж таки, наша організація), відповідні й враження: Найкращі, найприємніші, най-най...
І все ж таки не можна особливо не відмітити наших поварів - Штубера, Бока та Граббе! Безумовно - вони молодці, адже в кого-кого, але саме в них реально щодня, щогодини "боліла" голова чим годувати таку ораву гансів


Власне, варто відзначити кожного з нас за те, що гідно представили Вермахт, й не лише по-формі, але й по духу, по атмосфері. Саме в цьому колективі я відчув, що значить бути німецьким солдатом Другої Світової.
Стройові заняття, караульна служба в повній мірі заглибила, не побоюсь цього слова, кожного з нас в той непростий, й водночас цікавий, неповторний час

В голові й досі стройові команди та гуркіт кованих німецьких чобіт..., такий мелодійний та такий приємний


Я задоволений тим, як моє 4 відділення героїчно боронило фатерлянд від більшовицьких банд. Вибухи, стовби пилюки та грудки землі, що падали мені на каску додали такого адреналіну, що я вже реально був готовий нищити червоних.
Доречі, про не дуже приємне. Під час нашої контри та рукопашного бою один з совків з метрів 5-6 дав мені чергу з ППШ прямо в живіт, прикол в тому, що я відчув своїм гансовським животом ці, так звані постріли





Доречі, в мене було велике непоборне бажання набити пику тому метровому очкарику за його слова та поведінку...
Окремо хотілось відзначити й наших футболістів та словесну перепалку гер лейтенанта з малим, щуплим есесівцем та москальо-шотландцями - це було ЩОСЬ






Відносно наших червоних. Як говорив мені мій камрад, що за РСЧА, ставлення до них було як до бидла... Хоча цікаві моменти що йому сподобались також були.
Одним словом, я вважаю, нехай вони шиються у вермахт, чи РОА, й не буде мороки.
З нетерпінням очікую на наступні наші зустрічіта на нові враження!
Бережіть себе, камради!!!