http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webp ... 9%E0&skl=8" onclick="window.open(this.href);return false;
а вот и он
В суспільстві все частіше висловлюється стурбованість і протест проти численних фактів публічного схвалення нацизму і фашизму, спроб заперечення чи виправдання злочинів фашизму проти людяності, вчинених в роки Другої світової війни, зокрема злочинів, здійснюваних організацією “Вафен СС”, підпорядкованими їй структурами (дивізією “СС-Галичина” та іншими), тими, хто боровся проти антигітлерівської коаліції і співробітничали з фашистськими окупантами, а також пропаганди неонацистської ідеології, що ґрунтується на расових і національних упередженнях.
Ці дії, що фактично являють собою спробу ревізії Статуту
Нюрнберзького Трибуналу та його вироку ще раз засудила Генеральна
Асамблея ООН, в ухваленій 21 грудня 2010 року Резолюції “Неприпустимість певних видів практики, які сприяють ескалації сучасних форм расизму, расової дискримінації, ксенофобії та пов’язаної з ними нетерпимості”. Генеральна Асамблея закликала держави-члени ООН вживати у відповідності з міжнародно-правовими нормами більш ефективні заходи у боротьбі із зазначеними явищами і екстремістськими рухами, які створюють реальну загрозу демократичним цінностям.
Саме цим обумовлене подання проекту Закону “Про внесення змін до до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за заперечення чи виправдання злочинів фашизму і пропозиція встановлення кримінальної відповідальності за зазначені злочини”.
Законодавство України встановлює заборону пропаганди фашизму.
Так, Закон України “Про суспільну мораль” забороняє виробництво та розповсюдження продукції, яка пропагує фашизм та неофашизм.
Закон України “Про об’єднання громадян” забороняє діяльність об’єднань громадян, метою яких є пропаганда фашизму чи неофашизму.
Закон України “Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років” встановлює, що Україна неухильно дотримується взятих на себе міжнародних зобов’язань щодо недопущення проявів фашизму в будь-якій формі на своїй території.
Але, вітчизняне кримінальне законодавство не містить конкретних норм, які встановлювали б відповідальність за такі злочини.
